Чому важливо звертати увагу на хропіння
Хропіння — не завжди лише звуковий або побутовий дискомфорт. У частини пацієнтів воно може бути одним із проявів обструктивного апное сну (ОАС) — порушення дихання, при якому уві сні повторно виникає часткове або повне перекриття верхніх дихальних шляхів.
ОАС асоційоване з артеріальною гіпертензією, серцево-судинними захворюваннями, порушеннями серцевого ритму, метаболічними розладами та надмірною денною сонливістю. Остання підвищує ризик помилок і дорожньо-транспортних пригод.
Оториноларинголог нерідко є першим лікарем, до якого звертається людина через хропіння, закладеність носа або утруднене носове дихання. Тому ЛОР-огляд може стати важливим етапом раннього виявлення пацієнтів із підвищеним ризиком ОАС.
Коли варто запідозрити апное сну
Детальніше оцінити нічне дихання пацієнта доцільно за наявності одного або кількох симптомів:
- регулярного гучного хропіння;
- помічених близькими зупинок дихання;
- пробуджень із відчуттям задухи або нестачі повітря;
- надмірної денної сонливості;
- ранкового головного болю;
- відчуття втоми після достатньої тривалості сну;
- погіршення уваги та концентрації;
- ніктурії;
- сухості в роті після пробудження;
- артеріальної гіпертензії, особливо резистентної;
- ожиріння або збільшеної окружності шиї.
Поєднання хропіння з паузами дихання, денною сонливістю або серцево-судинними факторами ризику потребує особливої уваги.
ЛОР-ознаки та ризик обструктивного апное сну
Під час огляду важливо оцінити анатомічні особливості, які можуть сприяти звуженню верхніх дихальних шляхів:
- хронічну закладеність носа;
- викривлення носової перегородки;
- гіпертрофію нижніх носових раковин;
- хронічний риніт або риносинусит;
- збільшення піднебінних мигдаликів;
- аденоїдні вегетації у дітей;
- подовжене м’яке піднебіння;
- збільшений язичок;
- звуження ротоглотки;
- макроглосію;
- ретрогнатію або мікрогнатію;
- інші краніофаціальні особливості, здатні впливати на прохідність дихальних шляхів.
Виявлена анатомічна обструкція не доводить, що саме вона є причиною ОАС. Ступінь порушення дихання неможливо визначити лише за результатами ЛОР-огляду. Для цього потрібне об’єктивне дослідження сну.
Кому рекомендована діагностика апное сну
Питання про подальше обстеження варто розглянути, якщо пацієнт має:
- хропіння та надмірну денну сонливість;
- хропіння з поміченими паузами дихання;
- хропіння у поєднанні з артеріальною гіпертензією;
- ожиріння та симптоми порушеного сну;
- утруднене носове дихання разом із хропінням і ранковою втомою;
- виражену гіпертрофію мигдаликів або аденоїдів;
- показання до ЛОР-операції з приводу хропіння за наявності симптомів ОАС;
- збереження хропіння, сонливості чи інших характерних скарг після оперативного лікування;
- повторні нічні пробудження із задухою;
- підозру на нічну гіпоксемію.
Чому обстеження важливе перед лікуванням хропіння
Перед вибором хірургічної тактики у пацієнта з хропінням та симптомами ОАС важливо оцінити наявність і тяжкість порушення дихання під час сну.
Покращення носового дихання після ЛОР-втручання може зменшити опір у верхніх дихальних шляхах та у частини пацієнтів покращити переносимість CPAP-терапії. Водночас корекція носової обструкції не гарантує усунення обструктивного апное сну.
Тому лікувати лише хропіння без оцінки нічного дихання у пацієнта з характерними симптомами недостатньо.
Алгоритм дій отоларинголога
- Уточнити симптоми
Запитайте пацієнта:
- Чи хропите ви регулярно?
- Чи помічали близькі зупинки вашого дихання уві сні?
- Чи прокидаєтесь ви від задухи або нестачі повітря?
- Чи турбує денна сонливість?
- Чи є артеріальна гіпертензія?
- Чи часто прокидаєтесь уночі для сечовипускання?
- Чи виникає головний біль після пробудження?
- Чи трапляється мимовільне засинання вдень або за кермом?
- Оцінити фактори ризику
Враховують вік, стать, індекс маси тіла, окружність шиї, наявність артеріальної гіпертензії, ожиріння та анатомічного звуження верхніх дихальних шляхів.
- Провести ЛОР-огляд
Необхідно оцінити носове дихання, перегородку носа, нижні носові раковини, носоглотку, піднебінні мигдалики, м’яке піднебіння, язичок, просвіт ротоглотки та положення нижньої щелепи.
- Оцінити ризик за STOP-Bang
STOP-Bang — скринінговий опитувальник, який допомагає визначити ймовірність обструктивного апное сну. Результат тесту не є діагнозом і повинен оцінюватися разом із симптомами та клінічними даними.
- Скерувати на дослідження сну
За наявності показань пацієнту проводять об’єктивне дослідження дихання під час сну. Домашня сомнографія дозволяє зареєструвати респіраторні події, сатурацію, хропіння, положення тіла та інші показники, необхідні для оцінки нічного дихання.
Результат сомнографії інтерпретує лікар з урахуванням клінічних симптомів та анамнезу пацієнта.
Як пояснити пацієнту необхідність обстеження
«Хропіння може бути не лише звуковою проблемою. Іноді воно супроводжується повторними зупинками дихання під час сну. Щоб визначити, чи є у вас апное сну і наскільки воно виражене, необхідно дослідити дихання під час нічного сну».
Коли не варто відкладати обстеження
Особливої уваги потребують пацієнти, у яких спостерігаються зупинки дихання уві сні, виражена денна сонливість, епізоди засинання за кермом, резистентна артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання або підозра на тяжке ОАС.
Також вагомими факторами є ожиріння та зафіксовані епізоди нічної десатурації. Водночас дані пульсоксиметрії самі по собі не встановлюють діагноз обструктивного апное сну.
Висновок
Пацієнт із хропінням потребує не лише оцінки стану носа, мигдаликів та м’якого піднебіння. Важливо з’ясувати, чи немає симптомів порушення дихання під час сну.
Завдання ЛОР-лікаря — вчасно запідозрити обструктивне апное сну, оцінити анатомічні фактори ризику та за наявності показань скерувати пацієнта на об’єктивну діагностику.
Своєчасне виявлення та лікування ОАС допомагає покращити якість сну, зменшити денну сонливість і пов’язані з нею ризики, а також є важливою складовою комплексного ведення пацієнта.